-
1 too
adv1) (за)надтоtoo good to be true — надто добре, щоб можна було повірити
2) дуже, конче, украйthat's too bad! — як шкода!, який жаль!
3) також, тежI go there, too — я теж іду туди
4) до того ж, крім того, більш тогоachieved, too, at small cost — який дістався до того ж не дуже дорого
5) справді, дійсноI mean to do it, too — я справді збираюся зробити це
to go too far — перебільшувати; заходити надто далеко
* * *I [tuː] adv1) дужеtoo much [little] — дуже багато[мало]
he ate /too much — він об'ївся
this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою
too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися
its not too easy — це не так ( вже) е легко
she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила
you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще
we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)
I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий
2) емоц.- посил. дуже; украйhes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться
it's quite too!, it's too! — чудово!
its too charming! — чудово!; як це мило!
to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко
II [tuː] advit is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/
1) також, тежto play and sing too, — грати, співати
won't you come too — є чи не прийдете, виє
the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того
achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною
the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити
2) дійсно -
2 too
I [tuː] adv1) дужеtoo much [little] — дуже багато[мало]
he ate /too much — він об'ївся
this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою
too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися
its not too easy — це не так ( вже) е легко
she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила
you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще
we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)
I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий
2) емоц.- посил. дуже; украйhes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться
it's quite too!, it's too! — чудово!
its too charming! — чудово!; як це мило!
to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко
II [tuː] advit is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/
1) також, тежto play and sing too, — грати, співати
won't you come too — є чи не прийдете, виє
the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того
achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною
the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити
2) дійсно -
3 автономія і гетерономія
АВТОНОМІЯ і ГЕТЕРОНОМІЯ ( від грецьк. αυτονομία - незалежність; ετεροζ - інший) - у найзагальнішому значенні словом "автономія" позначають наявну міру незалежності будь-якого явища від зовнішньої причинної зумовленості. Терміном "гетерономія" позначають, зовнішню зумовленість чого-небудь у будь-якому сущому. Будь-яке суще має деяку основу ("суть") своєї якісної визначеності, але ця основа або суть (внутрішнє, глибинне в явищі) може існувати тільки завдяки оточенню, яке обмежує і тим визначає кордони сущого. Проте оточення не тільки обмежує будь-яке суще в його бутті, а вплітає це суще в систему взаємодій та взаємозв'язків. У природничих науках основну увагу звертають на найважливіші умови, від яких залежить буття даного сущого; але при цьому виходять з припущення, що всі інші види взаємозв'язків у Всесвіті залишаються незмінними. Цей взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх причин (внутрішнього в явищі і його оточенні) властивий для всього, що існує, тому А. і Г. можна вважати категоріями онтології. Тема успадкування і мінливості (пристосування організмів до середовища) - одна з важливих тем в еволюційній біології. Кожний людський соціум володіє більшою мірою автономії, ніж будь-який біологічний. Ступінь цієї автономії визначається незалежністю, по-перше, від природного оточення, і, по-друге, від того, наскільки культура даного соціуму не підпорядкована впливові інших соціумів. У другому випадку термін "автономія" стає синонімом вислову "самобутність культурна". Можна, отже, говорити про ту чи іншу міру автономії (самобутності) етносів, націй, цивілізацій. Поняття А. і Г. застосовується також щодо окремої людини. Історичні дані свідчать, що в первісних (архаїчних) культурах переважали колективні цінності над цінністю особистої А. Поцінування А. (суверенності) особистості є передусім явищем модерного часу, яке здобуло особливо широке визнання в Зх. Європі у зв'язку з процесом демократизації. Цьому сприяло поширення філософських ідей, що перемістили в центр уваги проблему співвідношення свободи волі та зовнішньої зумовленості (детермінованості) свідомості та поведінки людини. До філософських течій XX ст., які визнають здатність людини бути суверенною особистістю і наголошують на цінності особистої А., належать: персоналізм, екзистенціалізм і ті напрями філософії людини, що закорінені в релігії протестантизму. Гетерономні тенденції виявляють позитивістські та еволюціоністські концепції; марксистське розуміння природи людини має виразний гетерономний характер. Поряд з позитивними елементами особистої А. модерне суспільство породило і певні негативні різновиди А. і Г. Індивідуалізм набув ознак "хибного індивідуалізму", коли егоцентрична етика, цілераціональність та абсолютизація технократичних підходів призвели до "атомізації суспільства" - появи індивідів, не пов'язаних між собою ніякими духовними взаєминами. До того ж, продукти діяльності людей виходять з-під їхнього контролю і, набувши автономного існування, перетворюють людей на свої власні засоби. Атомізоване суспільство породило також особливе суспільне утворення - "масу", специфіка психічних та поведінкових особливостей якої полягає в легкій навіюваності, піддатливості щодо зовнішніх впливів - з боку засобів масової інформації, ідеологій та харизматичних лідерів. Залежно від обґрунтування А. і Г. в етиці всі етичні концепції поділяють на дві групи - автономну та гетерономну етику. Найбільш виважену концепцію автономної етики у новочасній філософії обґрунтував Кант. Зароджена в надрах філософії Канта проблема інтерсуб'єктивності знайшла подальше осмислення у XX ст. - в комунікативній філософії (Апель, Габермас). Поняття А. відіграє також важливу роль у різних галузях прикладної етики - біоетиці, медичній етиці, екологічній етиці та ін. Одним із найважливіших тут є питання про межі особистої та колективної автономії. Напр., в медичній етиці проблема А. постає у випадку права людини розпоряджатися власним життям: загальновідомі дискусії етичного та правового характеру щодо самогубства, евтаназії, клонування, зміни людиною власної статі та ін. Складність проблеми в кожному з таких випадків полягає в тому, що розширення права особи вирішувати щось на власний розсуд часто зачіпає права інших осіб або ж тягне за собою негативні соціальні наслідки (хай навіть у майбутньому). Що стосується автономії культурних спільнот - таких, як етнічні спільноти та нації, то тут важливим є питання збереження та захисту культурної самобутності етносів та націй від дії руйнівних чинників гетерономного походження. Це одна із найважливіших проблем етики міжнародних та міжетнічних стосунків.В. ЛісовийФілософський енциклопедичний словник > автономія і гетерономія
См. также в других словарях:
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия